Про ризики і перспективи

Асоціація професіоналів довкілля, провівши аналіз екологічних проблем та перспектив розвитку території Боярської громади на Київщині, пропонує в Спецрубриці GREENHUB ознайомитись з засадничими аспектами Стратегії виживання, розвитку та упередження виникнення ризиків. Закликаємо кожного жителя ознайомитись та почати діяти вже сьогодні!

Відновлення країни, яке часто називають «зеленим», відбуватиметься безпосередньо в громадах. Досі не існує визначених критеріїв. Проте сюди відносять проєкти, негативний вплив яких на довкілля зменшується і вони є вуглецево-нейтральними.

Можливості сталого розвитку і екотрансформації використають саме ті громади, які вже сьогодні розберуться в перевагах зміни підходів до вибудовування свого майбутнього. Розбираємось разом!

• Що треба знати жителям Боярської громади про зміну клімату? Чому це не стільки про «екологію», а про порятунок себе?
• Що чекає громаду, якщо вже сьогодні не адаптуватись до нових умов?
• Чи всім вистачить води і що потрібно робити вже в 2024 році?
• Чому без лісосмуг і зелених зон важко забезпечити майбутній комфорт в умовах кліматичних змін?
• Як у світі громади, подібні до Боярської, змогли зробити прорив в адаптації до зміни клімату?

Що треба знати жителям Боярської громади про зміну клімату? Чому це не стільки про «екологію», а про порятунок себе?

Перші серйозні температурні аномалії спостерігались у Боярській громаді у 1989-1990 роках, 2001-2002 роках, та з 2007 року – спостерігаються щорічно. Остання холодна та сніжна зима була у 2012 році.

Пропорційно зменшується кількість опадів. Характер опадів також змінюється – на заміну тихим затяжним дощам та значним снігопадам прийшли зливові дощі із шквальними вітрами, малосніжні зими.

Остання хвиля спеки, що трималась два тижні – лихий передвісник кліматичних аномалій, частота яких зростатиме вже наступні роки.

На загал, громада вже досить давно стоїть перед навіть серйознішим викликом, ніж війна - війна вбиває швидко, але не всіх.

Глобальне потепління нещадне до усіх, без виключення, особливо - до вразливих верств населення - літні люди, діти, інваліди, малозабезпечені, багатодітні сім’ї та інші.

Соціально вразливі категорії людей у більшості випадків вимушено залишаються наодинці із стихією, не маючи можливості переселитись у місцевості з більш комфортним кліматом, яких щороку стає дедалі менше.

Війна, спад економічного розвитку, екологічні проблеми громади посилюють загрози, створюючи кумулятивний ефект.

Але закінчення війни, початок економічного розвитку країни та вирішення частини екологічних проблем громади - не припинять глобальне потепління.

Нам усім доведеться адаптуватись до нових умов життя, створити нові цінності та встановити нові пріоритети, написати нові правила, виробити нові звички.

Наслідки змін клімату, які на сьогодні дуже відчутні навіть у супер комфортній кліматично Боярській громаді, не залишають вибору нікому – необхідно терміново вживати заходи до пом’якшення впливу глобальних кліматичних процесів на громади.

За прогнозами кліматологів з 2030 року починається природний 60 річний цикл глобального потепління, яке посилюється підвищенням середньорічних температур у зв’язку з людською діяльністю, зокрема

• викидами парникових газів у атмосферне повітря та
• деградацією земельного покриву (вирубування лісів, розорювання земель, висихання малих річок, хаотична забудова та ін.).

Кліматичні межі природних зон вже змістилися на 100 – 150 кілометрів на північ, у недалекому майбутньому там, де був Лісостеп сформується близький до степового клімат, характерний нині для південної частини України.

Нещодавній температурний фронт, що мав наслідком двотижневу хвилю спеки, недвозначно вказує на неготовність громади до такого кліматичного сценарію.

Однак, екстремальні літні температури – не єдиний негативний наслідок для громад і не найнебезпечніший.

Характерними наслідками зміни клімату є також збільшення частоти стихійних лих – ураганів, посух та пилових бур, пожеж, паводків та ін. Внаслідок збільшення середньої температури на Землі на один градус  «хвилі спеки», аналогічні нещодавній, почастішали в п’ять разів.

При прогнозованому зростанні температури на чотири градуси вони будуть відбуватися щорічно – тобто в 40 разів частіше та в короткостроковій перспективі висушать Європу.

Вже сьогодні збільшення температури усього на один градус викликає збільшення частоти виникнення ураганів четвертої і п’ятої категорії на 31%.

Сильні зливи, разом з ураганної сили вітрами, вже стають звичним явищем для помірного колись клімату.

Разом із неготовністю міської зливової мережі до раптового надходження такої кількості опадів (часто - її відсутністю) навіть середня злива з сильними поривами вітру створює місцеву надзвичайну ситуацію.

Для багатьох жителів громади «кліматичний фронт» є більш небезпечним, ніж військовий, бо він не відступає, домовитись неможливо і перемоги – не буде.

Що чекає громаду,  якщо вже сьогодні не адаптуватись до нових умов?

За даними кліматичних багаторічних вимірювань, наприклад https://www.meteoblue.com/uk/climate-change/boiarka_ukraine_711515, з 1980 року середньорічна температура у Боярці підвищилась на 4,3⁰С та продовжує підвищуватись. Кількість опадів за цей період відповідно зменшилась на 52 мм та продовжує зменшуватись. (з 666 мм до 614 мм).

За прогнозами кліматологів з 2030 року починається природний 60 річний цикл глобального потепління, яке посилюється підвищенням середньорічних температур у зв’язку з людською діяльністю.

Хвилі спеки, аналогічні нещодавній, вже почастішали в п’ять разів та прогнозовано будуть відбуватися щорічно. Очікуваними є також збільшення частоти стихійних лих – ураганів, посух та пилових бур, пожеж, паводків та ін. Відповідно, щороку зростатиму частота надзвичайних ситуацій на території громади, пов’язаних з стихійними явищами (підтоплення вулиць, пошкодження ліній електропередач, водна ерозія та ін.) а також витрати на їх ліквідацію.

У світовій практиці відсутні успішні швидкі рішення з адаптації громади до несприятливих змін клімату, що дають очікуваний результат за 1 рік.

Доведено ефективність природних, екологічних рішень – комплексне кліматичне озеленення, створення зеленої мережу парків, скверів алей, тощо; збереження водних ресурсів, створення блакитної мережі громади із використанням існуючої мережі водойм та створення штучних та ін.

Ці заходи дають гарантоване довгострокове поліпшення місцевого клімату громади, відновлюють водність території, створюють умови для сталого розвитку, підвищують інвестиційну привабливість громади для екологічних рішень та технологій, створюючи робочі місця та комфортне для життя середовище.

Однак, на реалізацію цих кліматичних заходів потрібен час, позитивний ефект починає бути відчутним лише через 5-7 років.

Кожен змарнований весняний сезон зменшує відсоток приживлюваності саджанців у кліматичних насадженнях, збільшує вартість і час догляду за ними - рівень підземних вод («верховодки») - щороку знижується.

Відповідно, громада щороку зменшує свої шанси створити працюючу мережу кліматичних насаджень ДО початку чергового кліматичного максимуму після 2030 року.

За існуючих тенденцій зміни клімату та розвитку громад, відповідно до затверджених стратегій та планів розвитку, самостійне виживання громади після 2030 року вбачається сумнівним.

Чому без лісосмуг і зелених зон важко забезпечити майбутній комфорт в умовах кліматичних змін?

Мабуть кожен, хто цікавився в школі географією, пригадає, що основними кліматоутворюючими факторами є:

1) кількість сонячної радіації;

2) циркуляція атмосфери;

3) підстилаюча земна поверхня.

На перших 2 фактори людство вплинути не може. Характер підстилаючої поверхні, що значною мірою визначає температурний режим території через поглинання і перетворення сонячної радіації, можливо докорінно змінити силами громади.

Вдумайтесь! Відповідно до найновіших кліматологічних досліджень, різноманітними методами озеленення міських ландшафтів можна довгостроково знизити на території громади середньомісячні літні температури до 5⁰С з одночасним підвищенням вологості.

Так, наприклад, змішаний ландшафт з природного лісу, водойм, луків, фермерських угідь знижує температуру на 2,2⁰С, лінійні зелені насадження вздовж доріг – на 3,8⁰С, водно-болотні угіддя, озера та інші водойми з рослинністю навколо них, знижують температуру на 4,7⁰С, ботанічні сади – на 4,9-5⁰С.

Найвищий коефіцієнт дії ботанічних садів пояснюється штучно створеною та підтримуваною багатоярусністю насадження.

Таким чином, шляхом створення штучних зелених насаджень, реально формувати комфортний мікроклімат у населених пунктах у температурних межах 23-28⁰С та з вологістю 30-40% навіть під час температурних максимумів.

Разом з тим, сформованих мікроклімат населеного пункту є частиною місцевого клімату – бере участь у його формуванні та залежний від нього.

Існуючі зелені насадження громади мають бути доповнені штучно створеними, формуючи навколо території громади «Зелений кліматичний пояс громади», що захищатиме громаду від несприятливих кліматичних факторів, особливо – з Півдня та Сходу.

Створення таких «Зелених поясів» на сьогодні проводять у багатьох країнах, зокрема – африканських.

Додаткова перевага території Боярської громади полягає у ще достатньо збереженій мережі природних водотоків, частково збережених лісах, наявності посадкового матеріалу та фахової підтримки НУБІП.

У нормальних умовах лісництво за рік може створювати мінімум 200-300 га лісових насаджень. Одналісопосадочна машина садить до 60 тис.шт/день сіянців сосни, а на ділянках з довжиною прогону 400 метрів – до 100 тис.шт/день.

Чи всім вистачить води і що потрібно робити вже в 2024 році?

Почнемо з головного! Врятувати воду = врятувати громаду!

Кричати «караул» не допоможе!

Кількість опадів з 1980 року у Боярці зменшилась з 666 мм/рік до 614 мм/рік (52 мм за 44 роки) та продовжує зменшуватись.Збільшилась кількість посушливих років з аномально низькою кількістю опадів – до 200 мм/рік менше норми (2009, 2014, 2015, 2019 роки).

Із збереженням такого тренду, до 2050 року кількість опадів зменшиться ще мінімум на 85 мм/рік та коливатиметься у межах від 490 до 390 мм/рік, що характерно для степового типу клімату Півдня України.

Кількість посушливих років із кількістю опадів менше 300 мм/рік – збільшиться.

Оскільки живлення основних водних об’єктів громади - річки Приварки, струмків і ставків відбувається за рахунок ґрунтових вод та атмосферних опадів, цілком прогнозоване зменшення їх водності, обміління та поступове зникнення...

Стан підземних вод погіршується щорічно через відсутність мереж водовідведення у старій частині міста, забруднення водоносного горизонту (близько 7000 вигрібних ям). У близькому майбутньому перші підземні водоносні горизонти, з яких живляться колодязі та колонки, будуть непридатними для питного водоспоживання.

За результатами детальної розвідки підземних вод для централізованого водопостачання м. Боярки (1970-1972р.р.) в межах громади розвідано запаси підземних вод об’ємом 37,2 тис.м³/добу (13 578 тис.м³/рік). Дозволений водозабір – 9,7 тис.м³/добу планується збільшити до 20 тис.м³/добу за рахунок 25 запланованих нових свердловин.

Створення нових свердловин на додаток до 67 існуючих (більшість експлуатуються більше ніж 45 років) та величезна кількість приватних свердловин виснажать підземні водоносні горизонти досить швидко.

Зменшення кількості атмосферних опадів, відсутність дієвих механізмів поповнення запасів підземних вод – гарантовано залишать у майбутньому громаду без власної води.

Однією з головних причин зменшення водності підземних водоносних горизонтів є зміна не лише кількості, а й характеру опадів – відсутність багатосніжних зим та тривалих дощів. Короткострокові дощі зливового характеру, навіть значні за кількістю опадів, не можуть наситити водоносні горизонти, оскільки суттєво змінено ґрунтовий покрив. Ущільнені ґрунти, міська забудова, заасфальтовані і забетоновані покриття – не переводять поверхневий стік у підземний, опади не насичують підземні води, а стікають водонепроникною поверхнею.

Вже сьогодні потрібно детально дослідити весь водозбірний басейн та розробити план заходів відновлення водності громади водозберігаючими та водозбірними методами, у першу чергу – агролісомеліоративними, збереженням боліт, залуженням і залісненням водозбірних схилів та ін.

Ці не складні заходи дозволять захопити УСІ атмосферні опади над територією громади і надійно заховати їх від випаровування та забруднення у ґрунтові води.

На відміну від ефекту поліпшення місцевого клімату, що відчувається через 5-7 років, позитивний ефект переведення поверхневого стоку у підземний починається одразу, неухильно підвищуючи водність громади.

Окремої уваги і фахового підходу потребують технології очистки води і модернізація очисних споруд.

Як у світі громади, подібні до Боярської, змогли зробити прорив в адаптації до зміни клімату?

Показовим є досвід адаптації до змін клімату громади А́спернЗеєштадт (AspernSeestadt), колишнє приміське село у Австрії, що 1904 році стало частиною Відня.

Типове брудне передмістя з військовим аеродромом, де зливали пальне прямо в озеро – все як у нас у Білі Церкві чи Узині, військові +_ скрізь однакові…

Однак австрійці відмовились створювати чисто спальний мікрорайон з характерними для нього інтернаціональними проблемами – маятникова міграція, відсутність інфраструктури, повна залежність від столиці і т.п., як у нас вже є у Ірпені, Вишневому та інших., де спочатку будують нові мікрорайони, а потім виявляють, що відсутні нормальні дороги, комунікації та об’єкти соціальної інфраструктури.

Спочатку провели метро і створили комунікації, очистили і поглибили озеро. Потім спроектували і почали будувати навколо озера, адаптованого до змін клімату місто.

Водопостачання і водовідведення об’єднані у єдину систему.

Уздовж всіх фасадів будинків йде ухил і вся вода потрапляє в лотки для збору води, розташовані кожні 5 метрів поперек доріжок, бордюрів – немає взагалі, вся вода потрапляє на ґрунт.

Зливова вода не вся потрапляє в каналізацію, частина – відводиться на прибудинкові клумби і насадження навколо усіх будинків.

Пішохідні доріжки – вище рівня ґрунту, щоб вода стікала на ґрунт і зволожувала його. Потрібна для ходіння частині території озеленена деревами, але вкрита відсівом граніту, щоб можна було ходити і вода – потрапляла до кореня дерева. Кожне дерево має велику площу над кореневою системою, але для зручності прикоренева система закрита металевою пластиною з отвором, що зберігає простір навколо дерева для використання.

Фасади будівель повністю озеленені для терморегуляції, що дозволяє використовувати замість кондиціонерів – зовнішні жалюзі, підвищуючи енергоефективність.

У Асперні присутні більшість технологій кліматичного озеленення міста, що одночасно виконує і декоративні функції.

Замість зелених газонів - різнотрав’я з лучних трав, облаштоване дренажем; на місці бетонних чи металевих парканів –створено щільні живоплоти; будівництво зелених дахів на будівлях, зупинках, стоянках; створення зелених тунелей (пергол) для комфортного переміщення пішоходів на відкритих місцях, де ще не ростуть дерева; облаштування зелених газонів дренажем та інше.

Чи готова Боярська громада стати перлиною кліматичних змін і екотрансформації?

Час обʼєднано ДІЯТИ!

Підготовано командою Асоціації професіоналів довкілля PAEW