Асоціація професіоналів довкілля, провівши аналіз екологічних проблем та перспектив розвитку території Боярської громади на Київщині, пропонує в Спецрубриці GREENHUB ознайомитись з засадничими аспектами Стратегії виживання, розвитку та упередження виникнення ризиків. Закликаємо кожного жителя ознайомитись та почати діяти вже сьогодні!

• Чому без належної переробки відходів кожен житель громади стає біднішим, адже знижається вартість землі?
• Чому небезпечне спалювання відходів і яка є альтернатива для громади існує?
• Що треба знати про шкоду генераторів, спалення біопалива без очистки і які є прості? (на рівні громади) методи помʼякшення шкоди.
• Які є альтернативи забезпечення енергією громади?

Чому без належної переробки відходів кожен житель громади стає біднішим, адже знижається вартість землі?

Найвища вартість земельних ділянок на сьогодні – у екологічно чистих, мальовничих районах Карпат та Закарпаття з комфортним кліматом, у передгір’ях, поблизу лісових масивів, водойм.

Вартість земельної ділянки прямо пропорційна екологічному стану як самої ділянки, так і довкілля.

Засмічення земель, забруднення повітря у результаті гниття, часті пожежі на смітниках, забруднення ґрунтів та ґрунтових вод інфільтратом, високий рівень хімічного та бактеріального забруднення ґрунтів а також інші екологічні проблеми поводження з відходами – суттєво знецінюють вартість земельних ділянок, нерідко – роблять їх неліквідними.

Екологічно чисті міста, що проектуються і будуються у всьому Світі, орієнтовані на збільшення вартості земельних ділянок, оскільки в міру розвитку міста, вартість землі у екологічно чистих місцевостях буде зростати, і за рахунок цього місто саме зможе себе фінансувати (наприклад – Телоса у США, Асперн Зеєштадт у Австрії, Масдар у ОАЕ та ін.).

Разом з тим, екологічно чиста харчова продукція має стійкий попит та у середньому на 30 % дорожча.

Українські виробники експортують органічні плоди і ягоди до держав Європейського Союзу: заморожену лохину і чорницю, ожину, шипшину, суницю, журавлину, глід, брусницю та малину, свіжі яблука, бузину, березовий сік, ядра волоського горіха, обліпиху, а також концентрат яблучного соку. Органічна продукція, особливо плодово-ягідна, користується найбільшим попитом у країнах ЄС, США та Канаді.

Тому перспективним для громади є вирощування органічних фруктів (яблук, ягід, горіхів тощо).

Вирощування цих видів деревних та кущових порід можливе за умови наявності екологічно чистих земель та одночасно є одним із ефективних способів боротьби з негативними факторами змін клімату, такими як підвищення  середньорічної температури, зменшення водності.

Вочевидь, рекреація та повоєнне відновлення людей можливе лише в тих громадах, котрі зможуть забезпечити очистку та збереження водойм, лісів, земель.

Тому «екологія» - це не стільки про природу, скільки про добробут і здоровʼя кожного мешканця громади.

Чому небезпечне спалювання відходів і яка є альтернатива для громади існує?

Побутові відходи лише частково відносяться до відновлюваних джерел енергії і відновлювані складові (папір, харчові відходи) становлять значно меншу частку енергії при спалюванні, аніж такий вид відходів на основі викопного палива, як пластик.

Таким чином, спалювання змішаних відходів, які включають значну частину продуктів переробки нафти та газу, у тому числі - пластик, веде до збільшення викидів парникових газів в атмосферу, а отже це - непряме спалювання викопного палива.

Внаслідок спалення відходів утворюватиметься від 10 до 30 % попелу (шлаку).

За рахунок сумісного спалювання небезпечних та відносно безпечних відходів, уся маса шлаку набуває небезпечних властивостей, а внаслідок зменшення обсягу при спалюванні – в десятки разів підвищується концентрація небезпечних речовин.

Утворення таких відходів потребує окремого поводження з ними та із рідкими залишками від спалювання.

Спалювання відходів є джерелом викидів токсичних речовин  на додаток до парникових газів, які утворюється від викопної частини відходів.

Серед найбільш небезпечних для здоров’я людини - діоксини, фурани, бензапірен та ін.

Фурани та діоксини – стійкі забруднювачі без кольору і запаху, здатні до накопичення у довкіллі, є високотоксичними та можуть спричиняти репродуктивні та розвиткові проблеми, пошкоджувати імунну систему, порушувати гормони, спричиняти рак.

У зв’язку з цим, ще 2017 року Європейською комісією прийнято рекомендацію «Роль установок «відходи в енергію» у циркулярній економіці», де рекомендовано перегляд діяльності щодо спалювання відходів на користь повторного використання та переробки відходів.

Так у ЄС підтримується лише використання установок анаеробного зброджування біорозкладаних відходів.

Таким чином, у майбутньому будуть закриті працюючі сміттєспалювальні заводи у ЄС, у зв’язку з чим виготовлені на той час більше 200 сміттєспалювальних заводів на сьогодні монтуються в Україні (нікого це не бентежить???)

Контроль за цими токсичними речовинами у викидах в атмосферне повітря в Україні не здійснювався ніколи та не передбачено у майбутньому «Технічними вимогами до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів», затвердженими постановою КМУ від 01.03.2024 № 229.

Альтернативою спалюванню є сортування відходів, сучасні технології їх перероблення та повторного використання.

Боярка – місце для майбутнього чи минулого?

Що треба знати про шкоду генераторів, спалення біопалива без очистки і які є прості? (на рівні громади) методи помʼякшення шкоди.

Які є альтернативи забезпечення енергією громади?

У зв’язку із відключеннями електроенергії набули масового неконтрольованого використання бензинові або дизельні генератори потужністю від 5 кіловат і вище.

Шкода для людей від масового їх використання набагато перевищує ілюзію тимчасового комфорту, що вони створюють.

У більшості випадків власники генераторів та населення не усвідомлюють масштаби шкоди для їх здоров’я.

Шумове забруднення від генераторів досить потужне – від до 95 дБ.

Але найбільшу небезпеку створюють викиди у атмосферне повітря забруднюючих речовин, у складі яких є оксиди азоту, оксиди сірки, чадний газ, вуглекислий газ, завислі частки, вуглеводні, сполуки свинцю.

У багатьох житлових кварталах що інтенсивно використовують генератори, ці показники перевищують гранично допустимі концентрації у 2-3 рази.

Чадний газ, завислі частки проникають глибоко у легені і викликають захворювання дихальних шляхів.

Особливу небезпеку створює поєднання локального забруднення приземного шару атмосфери з високими температурами та відсутністю вітру, що спостерігалось упродовж останньої двотижневої хвилі спеки.

В умовах високих температур, під дією жорсткого ультрафіолетового випромінювання відбувається ряд фотохімічних реакцій з утворенням вторинних, дуже небезпечних речовин – явище отримало назву “фотохімічний смог”. Фотохімічний смог провокує запалення слизових оболонок очей, носа і гортані, підвищує ризик серйозних захворювань серця та легенів.

Альтернативні джерела енергії цілком можуть забезпечити громаду екологічно дружніми і безпечними для здоров’я технологіями – сонячні електростанції, вітрові генератори, отримання електроенергії від анаеробного зброжування біомаси тощо.

Проєкти з альтернативної енергетики як правило отримують міжнародну фінансову підтримку, особливо – на умовах співфінансування з громадою.

Більшість проектів альтернативної енергетики у громадах отримують до 75 % фінансування.

Підготовано командою Асоціації професіоналів довкілля PAEW