Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді в місті Боярка на 2019 - 2020 роки

СТРАТЕГІЯ 
національно-патріотичного виховання дітей та молоді в місті Боярка на 2019 - 2020 роки

1. Загальні положення

1. В Україні національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України.

Актуальність національно-патріотичного виховання громадян, особливо дітей та молоді, зумовлюється процесом консолідації та розвитку українського суспільства, сучасними викликами, що стоять перед Україною і вимагають дальшого вдосконалення системи національно-патріотичного виховання, оптимізації державної політики у зазначеній сфері.

Національно-патріотичне виховання має набути характеру системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства, громадян з формування у людини і громадянина високої національно-патріотичної свідомості, почуття відданості своїй державі.

В основу системи національно-патріотичного виховання має бути покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму у дітей та молоді.

Основними складовими національно-патріотичного виховання мають стати громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне, духовно-моральне виховання.

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху в Україні. Також національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013 - 2014 роках, учасників антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

У національно-патріотичному вихованні дітей та молоді важливо використати і виховний потенціал, пов’язаний із героїзмом українців, які боролися в арміях держав - учасників Антигітлерівської коаліції та в рухах опору нацистській Німеччині та її союзникам під час Другої світової війни 1939 - 1945 років, учасників міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки.

Також одним із важливих чинників національно-патріотичного виховання має бути шанобливе ставлення до пам’яті про жертв комуністичного та інших тоталітарних режимів в Україні, зокрема жертв Голодомору, політичних репресій і депортацій.

Водночас важливою складовою національно-патріотичного виховання має стати поширення інформації про досягнення наших співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту.

Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді в місті Боярка на 2018 - 2020 роки (далі - Стратегія) розроблена відповідно до положень Конституції України, законів України «Про освіту», «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років», Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-VIII «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», Указу Президента України “Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки” та інших нормативно-правових актів, а також на основі аналізу стану і проблем національно-патріотичного виховання в Україні за часів її незалежності.

1. Актуальність реалізації Стратегії:

Багато років Боярка була відома, як місто комсомольської слави, де нібито брав участь у будівництві вузькоколійки «легендарний» Павка Корчагін - прообраз Миколи Островського. Радянські ідеологи, створюючи міф про сильного духом комсомольського ватажка, відважного комуніста, фальсифікували багато моментів у біографії письменника. Місто і донині дихає життям красивої більшовицької легенди та її атрибутами: музей, який носив ім'я Островського (на початку 90-х став краєзнавчим), кінотеатр його імені, пам'ятний знак у лісі, постамент "Боярка - БАМ", де приймали корчагінську естафету комсомольці, сучасна автомийка «Корчагін» на в’їзді в Боярку, розважальний комплекс «Корчагін-парк» в с. Забір`я. У 1960-х роках, місцеві краєзнавці безуспішно шукали в боярських лісах корчагінську вузькоколійку. Натомість, у 2009 році боярський краєзнавець Сергій Лисенко віднайшов архівні документи про могили шістьох бійців Армії УНР, які загинули в боях за незалежність України у 1918-1919 роках і були поховані на Будаївському цвинтарі (тепер старе зруйноване кладовище по вулиці Зеленій у Боярці). У 1924 році більшовики знищили могили воїнів, і зрівняли кладовище з землею і облаштували футбольне поле, намагаючись назавжди стерти пам’ять про визвольну боротьбу в Україні проти більшовизму та справжні події на території Боярки 1917-1921 років. З 2009 по 2011 рік дослідники проводили архівну роботу: було встановлено імена всіх шести бійців, їх військові ранги, дати народження і смерті, приблизні місця поховань. Після отримання дозволу виконкому Боярської міськради, 4 червня 2013 року розпочалась робота по відновленню зруйнованих та впорядкування вцілілих могил. Невеличку ділянку цвинтаря обнесли металевою огорожею, за якою було встановлено шість петлюрівських хрестів та кілька відреставрованих цивільних пам’ятників. Так розпочалось знайомство боярчан із своїм справжнім героїчним минулим, візуалізація спонукала їх до вивчення, раніше невідомих сторінок історії свого краю. Саме після встановлення Меморіалу, історики і краєзнавці почали шукати в документах, спогадах свідків і учасників подій сторічної давнини, роль Боярки і прилеглих до неї населених пунктів у боротьбі за незалежність і свободу України. Результатом пошуків, стало безліч свідчень про героїчну боротьбу на території нашого краю, саме на підступах до Києва готувалися найвідповідальніші військові операції і відбулися найважливіші бої за столицю.

Сьогоднішня Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років. Втративши 75 років, ми знову стоїмо на тому шляху, якого так і не здолали українці на початку двадцятого століття, вивчаючи історію ми не тільки вчимося героїзму у наших попередників, а ще аналізуємо їх помилки – аналізуємо для того, щоб вивчити, засвоїти і не повторити.

Останні роки в різних регіонах України проводяться масштабні,всеукраїнські, культурно-просвітницькі заходи, події яких ґрунтуються на історичних дослідженнях краю. На Черкащині, це вшанування героїв Холодноярської Республіки (Отаманщина), Фестиваль нескореної нації «Холодний Яр», «ШеФест» –  фестиваль Тараса Шевченка, «Бандерштат» на Волині вшановує героїв УПА, Івано-Франківськ – це фестиваль волі «ОЛЕ Довбуш», який вшановує національно-визвольний рух опришків на Прикарпатті.

Українська революція 1917–1921 років, один із найважливіших і найскладніших періодів в історії Українського народу ХХ століття. Ця доба була вершиною національно-визвольної боротьби, відродження української нації. Сформована тоді ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західно-Української Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення. Українська революція 1917–1921 років заслуговує на окрему увагу сучасного українця, який буде надихатися подвигами її героїв і зможе достойно будувати майбутнє Української держави і міста Боярки зокрема.  

2. Стан і проблеми національно-патріотичного виховання дітей та молоді в місті Боярка

Досвід державної політики впродовж усіх років незалежності України засвідчив, що національно-патріотичному вихованню дітей та молоді не приділялось достатньої уваги, зокрема, у місті Боярка.

У зв’язку з цим актуалізувалася низка таких проблем:

1. відсутність ефективного механізму формування та реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання;
2. брак комунікацій з громадянським суспільством з питань національно-патріотичного виховання;
3. недостатні зусилля держави та органів місцевого самоврядування у сфері політики консолідації суспільства, формування активної громадянської позиції та національно-патріотичної свідомості громадян України, особливо дітей і молоді;
4. брак духовності і моральності у суспільстві;
5. наявність істотних відмінностей у системах цінностей, світоглядних орієнтирах груп суспільства, населення певних територій держави, окремих громадян;
6. наявність імперсько-тоталітарних рудиментів у суспільній свідомості та зумовлених нищенням української духовно-культурної спадщини та історичної пам’яті розбіжностей в уявленнях про історичне минуле, зокрема про тоталітарну добу, голодомори і політичні репресії;
7. незавершеність процесу формування національного мовно-культурного простору, стійкості його ціннісної основи до зовнішнього втручання;
8. відсутність єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо питань організації та висвітлення заходів із національно-патріотичного виховання;
9. перетворення інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації;
10. недостатня нормативно-правова урегульованість сфери національно-патріотичного виховання;
11. відсутність єдиних методичного та термінологічного підходів до процесу національно-патріотичного виховання;
12. недостатність кваліфікованого кадрового потенціалу в органах місцевого самоврядування, у навчальних закладах для організації та здійснення заходів із національно-патріотичного виховання, нерозвиненість низової ланки в системі координації виховних процесів у цьому напрямі;
13. низький рівень матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання.

Відтак, існує нагальна потреба вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді в місті Боярка, надання цьому вкрай важливому для держави процесу системності.

3. Мета Стратегії

Метою Стратегії є визначення пріоритетів та основних напрямів національно-патріотичного виховання дітей та молоді, розвитку відповідних інститутів суспільства, забезпечення змістового наповнення національно-патріотичного виховання на основі:

1. формування національно-культурної ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвитку духовно-моральних цінностей Українського народу;
2. усвідомлення досягнень Українського народу, його інтелектуальних і духовних надбань;
3. розвитку діяльнісної відданості у розбудові України, формування у дітей і молоді активної громадянської, державницької позиції та почуття власної гідності;
4. скоординованої роботи та взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх структурних підрозділів у сфері національно-патріотичного виховання, їх ефективної співпраці з громадськістю;
5. формування широкої громадської підтримки процесів національно-патріотичного виховання, розширення ролі та можливостей громадських об’єднань, підвищення ролі сім’ї, активної участі волонтерів, активістів;
6. забезпечення системних змін, досягнення високої якості, ефективності, цілеспрямованого та прогнозованого розвитку у сфері національно-патріотичного виховання;
7. сприяння консолідації українського суспільства навколо ідей спільного майбутнього, захисту територіальної цілісності України, реформ і державотворення.

4. Основні напрями досягнення мети Стратегії

Досягнення мети Стратегії здійснюватиметься за такими основними напрямами:

1. підвищення ролі української мови як національної цінності;
2. підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання, налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами національно-патріотичного виховання;
3. забезпечення умов і підтримки з боку Боярської міської ради та її виконавчого комітету для ефективної діяльності інститутів громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання на території міста Боярка;
4. забезпечення оптимальної скоординованої роботи  Боярської міської ради та її виконавчого комітету, інститутів громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання;
5. організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання;

6) здійснення заходів, спрямованих на підвищення престижу військової служби;

7) упорядкування та вдосконалення системи допризовної військової підготовки, підготовки з військово-облікових спеціальностей;

8) профілактика негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму серед дітей та молоді шляхом залучення дітей і молоді до участі у заходах із національно-патріотичного виховання;

9) розвиток міжнародної співпраці з державами Європейського Союзу та іншими розвинутими державами, які успішно впроваджують заходи у сфері національно-патріотичного виховання;

10) створення системи ефективного моніторингу у сфері національно-патріотичного виховання.

5. Цільові групи Стратегії

Цільовими групами Стратегії є молоді громадяни, які визначають свої життєві перспективи та потребують насамперед світоглядної опори, що не суперечить їхньому практичному досвіду, але розкриває нові можливості, а також діти з огляду на актуальність для них прикладів для наслідування, способів поведінки, що дають їм визнання в колективі однолітків і серед дорослих.

6. Сфери національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання має охоплювати насамперед такі сфери:

освіта;

наука;

культура та мистецтво;

профорієнтація на військові спеціальності;

історія, вшанування пам’ятних дат та історичних постатей;

краєзнавство;

туризм;

охорона довкілля;

фізкультура, спорт, популяризація здорового способу життя;

цивільна оборона;

оборона України.

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді має здійснюватися згідно з розробленими відповідними центральними органами виконавчої влади концепціями, заходами у відповідних сферах національно-патріотичного виховання, із залученням провідних вчених, незалежних експертів, із урахуванням міжнародного досвіду.

7. Шляхи та механізми реалізації Стратегії

Для об’єднання зусиль органів державної влади,  Боярської міської ради та її виконавчого комітету, інститутів громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання існує потреба у впровадженні єдиної політики на території міста Боярка, адекватних механізмів для консолідації і координації відповідної роботи в економічній, політичній, соціальній, культурній та інших сферах.

Ефективна реалізація Стратегії потребує:

1. чіткої координації діяльності  Боярської міської ради та її виконавчого комітету, інститутів громадянського суспільства, що діють на території міста Боярка  у сфері національно-патріотичного виховання;
2. здійснення заходів з активізації національно-патріотичного виховання дітей та молоді на всіх рівнях такої діяльності у тісній взаємодії між державою та інститутами громадянського суспільства на принципах взаємозацікавленого співробітництва;
3. підвищення рівня організації, покращення функціонування як окремих елементів системи національно-патріотичного виховання, так і всієї системи в цілому;
4. створення механізму підтримки об’єднань, центрів, клубів, діяльність яких пов’язана з національно-патріотичним вихованням дітей та молоді;
5. розроблення системи заохочення громадських об’єднань та активістів за плідну діяльність у сфері національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

Для цього має бути розроблено дієвий механізм формування і реалізації державної політики, зокрема опрацьовано питання щодо визначення центрального органу виконавчої влади, на який буде покладено здійснення такої координації, проведення грунтовного дослідження сучасного стану національно-патріотичного виховання дітей та молоді, організацію його поточного моніторингу.

Активізація роботи з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на місцевому рівні потребує створення Боярською міською радою координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання із залученням до складу таких рад фахівців з питань освіти, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, культури та мистецтва, запобігання надзвичайним ситуаціям, представників Товариства сприяння обороні України, а також інститутів громадянського суспільства відповідного спрямування.

8. Підвищення кваліфікації та професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання

Важливим кроком реалізації Стратегії є кадрове забезпечення процесу національно-патріотичного виховання дітей та молоді. У зв’язку з цим на початковому етапі розбудови системи національно-патріотичного виховання зусилля державних органів і неурядових організацій мають бути зосереджені на організації підготовки фахівців із національно-патріотичного виховання дітей та молоді, підвищенні кваліфікації фахівців, які працюють у цій сфері, оволодінні ними знаннями, уміннями і навичками, розробленні для цього відповідних навчальних програм, що забезпечить ефективне впровадження змісту національно-патріотичного виховання, визначеного Стратегією.

Удосконалення професійної компетентності фахівців із національно-патріотичного виховання має відбуватися за допомогою сучасних інтерактивних форм і методів роботи.

9. Удосконалення нормативно-правової бази з національно-патріотичного виховання дітей і молоді

Дальше вдосконалення нормативно-правової бази з питань національно-патріотичного виховання має відбуватися комплексно та у стислий період часу шляхом підготовки нових та внесення змін до чинних нормативно-правових актів щодо:

закріплення в установленому порядку завдань та повноважень центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;

створення єдиної нормативно-правової основи національно-патріотичного виховання в системі освіти.

10. Реалізація, моніторинг за впровадженням Стратегії

Реалізація Стратегії забезпечуватиметься спільними зусиллями Боярської міської ради та її виконавчого комітету, інститутів громадянського суспільства.

Для здійснення моніторингу реалізації Стратегії залучатимуться в установленому порядку представники інститутів громадянського суспільства, вчені, фахівці.

Оцінка ефективності реалізації Стратегії грунтуватиметься на результатах виконання відповідного плану дій.

Індикаторами ефективності реалізації заходів із національно-патріотичного виховання дітей та молоді мають стати, зокрема:

1. збільшення відвідуваності дітьми та молоддю закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції Українського народу, а також експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;
2. підвищення рівня знань у дітей і молоді про видатних особистостей українського державотворення, визначних вітчизняних учених, педагогів, спортсменів, провідних діячів культури і мистецтва, а також духовних провідників Українського народу;
3. збільшення передплати та обсягів розповсюдження україномовних дитячих і молодіжних друкованих видань;
4. збільшення кількості глядачів на переглядах творів кіномистецтва, що розкривають героїчне минуле та сьогодення Українського народу;
5. розширення сфери застосування української мови дітьми та молоддю;
6. збільшення кількості дітей і молоді, які пишаються своїм українським походженням, громадянством;
7. збільшення кількості дітей і молоді, які подорожують в інші регіони України та до держав Європейського Союзу;
8. збільшення чисельності членів громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;
9. збільшення кількості проведених зустрічей дітей і молоді з ветеранами війни, борцями за незалежність України у XX столітті, учасниками антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях;
10. збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України;
11. збільшення кількості заходів із вшанування героїв боротьби Українського народу за незалежність і територіальну цілісність України.

Додаток до Стратегії
національно-патріотичного

виховання дітей та молоді 

в місті Боярка на 2019 - 2020 роки

Програма заходів

• Організація та проведення щорічного фестивалю «Під Покровом Тризуба» 25-26 травня 2019 р. (Розділ 3, п.1,3,7. Розділ 4, п.1,8).
• День Незалежності України - 24 серпня 2019 року:

1. Фестиваль “Родина” (Розділ 3, п.5, Розділ 4, п.1,8);

-  Дитячо-юначька військово-патріотична гра “Джура” (Розділ 3, п.3, Розділ 4, п.2,6,7,8):

1. Створення оргкомітету в місті Боярка.
2. Проведення етапів гри згідно загальнодержавного розкладу.

  -  Друга Світова Війна 1939-1945 рр. - 9-10 травня 2019-2020 року:

1. Покладання квітів до пам’ятнику Героям Другої Світової Війни.

• П’ята річниця “Майдану гідності” - лютий 2019 року.

1. Відкриття “Центру національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання” громади міста Боярка на базі кінотеатру Островського - 2019 - 2020 роки ( Розділ 4, п.1,4,5,9,10):

1.1.Створення музею “Від Майдану до АТО” на базі кінотеатру Островського (Розділ 3, п.1,2,6,7);

1.2. Створення волонтерського центру (Розділ 3, п.5, Розділ 4, п.4);

1.3. Стоврення Громадського хабу на базі кінотеатру Островського - березень 2019 року(Розділ 3, п.,4,5, Розділ 4, п.3);

1.4. Створення громадського прес-центру “Відкритий мікрофон міста Боярка” -  березень 2019 року (Розділ 4, п.3,5,9,10 );

1.5. Створення центру ДПЮ ( Розділ 4, п.2,6,7,8);

2. Покладання квітів до пам’ятнику Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, парк Перемоги, м.Боярка.

3. Тиждень показу фільмів про визвольну боротьбу українського народу за Незалежність України.

- День захисника України - 14 жовнтя 2019 рік.

1. Покладання квітів до меморіалу пам’яті Січових Стрільців.
2. Концерт української національної пісні та музики.

3. Тиждень показу фільмів про визвольну боротьбу українського народу за Незалежність України.

- Історичні лекції, присвячені 100-річчу Української революції 1917-1921 р., для учнів загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів міста Боярка (Розділ 3, п.1,2,6,7, Розділ 4, п.1,2,5,8,10):

1. Боярська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, м. Боярка, вул. М. Лисенка, 23.

2. Боярська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, м. Боярка, вул. М. Грушевського, 49.

3. БНВК «Колегіум – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3», м. Боярка, вул.2П.Сагайдачного, 62.

4. Боярська ЗОШ І-ІІІ ст. № 4, м. Боярка, вул. Шкільна, 28.

5. Боярська ЗОШ І-ІІІ ст. № 5, м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 57-А.

6. Боярський коледж екології та природних ресурсів, м. Боярка, вул. С/г технікум, 1.

7. Боярська дитяча школа мистецтв, м. Боярка, вул. Вокзальна, 33.

8. Навчально-оздоровчий  комплекс Київського військового ліцею ім. Богуна, м. Боярка, вул. Хрещатик, 103.

9. Дитячий спеціалізований санаторій "Барвінок", м. Боярка, вул. Хрещатик, 160;

- Військово-історична реконструкція присвячена 100-річчу бою між Українським військом Українською Галицькою Армією (УГА) та більовицькими окупантами, що відбувся в околицях станції Боярка, в результаті якого 29 серпня 1919 року 6-та Бригада УГА зайняла після важкого бою Бобрицю і Білогородку і дійшла до Гнатівки. 5-та Бригада УГА, продовжуючи свій наступ, заняла місцевість по лінії Малютинка - Забір'я, а вже ввечері була звільнена Боярка (Розділ 3, п.1, Розділ 4, п.2,5,6,7).

- Виготовлення та встановлення інформаційних стендів про визначних особистостей, на честь яких перейменовані вулиці міста Боярка (Розділ 3, п.1,2,3, Розділ 4, п.1,2,5).

- Організація екскурсійного маршруту містом «Боярка. Українська держава 1917-1921 рр.» (Розділ 3, п.1,2,6,7, Розділ 4, п.5).

- Організація показу сучасного українського кіно в Боярці, за участю знімальної групи;

- Організація військових історичних виставок та виставок сучасної Російсько-Української війни (Розділ 3, п.1,2,6,7, Розділ 4, п.5).