Перш за все хочу привітати боярчан з Різдвом Христовим та Новим 2019 роком та побажати кожному з нас процвітання, а місту – виходу на новий рівень розвитку.

Ми пережили дуже нелегкий період. Але спільні випробування об’єднують громаду та спонукають шукати нові шляхи для розвитку. Найширша чорна смуга не може тривати вічно. Тож переконаний, що і для нашого міста нарешті настане світлий період.

Хочу поділитися з боярчанами приємними новинами. Нещодавно відбулась перша зустріч з проектною організацією щодо проектування мосту – шляхопроводу через залізницю, яка ділить наше місто навпіл.

Ця компанія тиждень тому закінчила проект аналогічної споруди для Вишневого. Проект, виготовлений нею, вже пройшов державну експертизу. У наступному році Вишневе буде шукати кошти на реалізацію цього проекту.

Під час зустрічі було досягнуто домовленостей, що вже наступного тижня компанія «візьметься» за Боярку. Проектанти мають виїхати на місце можливого будівництва. Йдеться про будівництво мосту на території нинішнього відстою автобусів маршруту № 720 у районі вулиць Білогородської та Садової.

Згідно з проектом генплану міста, генпланами району та області, саме там має розташуватися цей об’єкт.

Мене вже запитували боярчани, чому шляхопровід планується збудувати саме там, адже по той бік залізниці вже збудовано багато будинків і потрібно буде вирішувати питання щодо викупу земельних ділянок у власників.

У Вишневому така ж ситуація – під пляму майбутнього будівництва потрапляють 6 приватних будинків. І для реалізації проекту ті ділянки потрібно буде викупити у власників. У нашому випадку ще складно говорити про кількість ділянок під викуп. Зрозуміло, що все буде зроблено так, аби найменше зачепити інтереси мешканців.

Раніше у попередньому проекті розглядалась можливість спорудження шляхопроводу через залізницю біля «Укрцентркадриліс». Там, можливо, простіше було б збудувати, але не досягалася б головна мета щодо розвантаження Михайлівської площі. Адже весь потік автомобілів між Одеською на Житомирською трасами, між історичною та новою частинами Боярки рухався б саме через площу. У результаті ми отримаємо повний транспортний колапс. І за таких умов краще взагалі не будувати цей шляхопровід.

Тому буде розглядатися єдиний варіант – можливий переїзд з вулиці Білогородської на село Нове. У цьому проекті одразу будуть включатися суми викупу земельних ділянок, згідно зі схемою розташування шляхопроводу. Мова йде про викуп ділянок у селі Новому.

Ще одна новина – цього тижня було завершено перемовини з Укрзалізницею щодо відновлення руху потягу Київ-Тарасівка о 8:19. Це перший крок. Досягнуто домовленості щодо часткового погашення вартості перевезення пасажирів пільгових категорій. До речі, їх мала б оплачувати райдержадміністрація, а не ми. Але ми згодні на такий крок, щоб покращити залізничне сполучення Боярки з Києвом заради комфорту жителів.

Електричка ходитиме саме з Тарасівки, а не з Боярки, тому що коли Укрзалізниця запускала Інтерсіті, було перероблено колію для відстою електричок та розібрано перон поблизу станції Боярка. Тому тепер тут немає технічної можливості розвертатися потягам.

Триває також обговорення питання щодо покращення залізничного сполучення з керівництвом трьох міст у Фастівському напрямку – Вишневого, Боярки, Василькова та керівництвом Укрзалізниці щодо запуску човникового електропоїзду, який буде курсувати між Васильковом та Києвом. Результат цієї роботи буде відомий вже наступного року.

Хочу згадати ще й про те, заради чого я прийшов на цю посаду і чим займався впродовж останніх років. Це – об’єднання громад Боярки та Забір’я.

На початку 2018 року Боярською міською радою було завершено процедуру об’єднання, після чого депутат Києво-Святошинської районної ради звернувся до суду щодо порушення процедури. Звісно, знайшлися причини, щоб у першій і другій інстанціях скасувати рішення про об’єднання громад Боярки та Забір’я. Цей судовий процес триває вже майже рік. Нині ми чекаємо рішення касаційного суду, який має поставити остаточну крапку у цьому процесі. Буде або залишено без розгляду та чинним рішення першої та другої інстанцій, тобто рішення про об’єднання буде скасовано. Або ж буде ухвалено інше рішення на користь реформи децентралізації.

Я не можу нічого сказати з цього приводу. Рішення цілком залежить від колегії суддів. Але маємо віру в те, що наша об’єднана громада у форматі Боярка-Забір’я все ж відбудеться.

Саме цю нашу роботу я вважаю найважливішою, адже це – єдиний реальний шанс Боярці вийти з підпорядкування району на новий рівень розвитку.

Боярка та Вишневе – це два найбільших міста в Україні, які мають районне підпорядкування. Боярка вже давно виросла з «районних штанців» за кількістю населення, за інфраструктурою. Але за статусом знаходиться на одному рівні з найменшими селами району. При цьому до районного бюджету лише за минулий 2017 рік сплачено з надходжень від ПДФО приблизно 300 млн грн. А ці кошти мали б залишитися в нашій громаді.

Цього року сума відрахувань до районного бюджету аж ніяк не менша. Доки ми будемо підпорядковуватися району, про розвиток міста можна навіть не мріяти.

Варто згадати і про те, чого не вдалося зробити в цьому році. Повертаючись до процесу об’єднання, можу сказати, що нам довелося боротися з районною владою. Вони не хочуть нас відпускати, а ми прагнемо самі займатися розвитком Боярки. На цьому ґрунті виник серйозний конфлікт з районною владою. Ми планували отримати значну підтримку з районного бюджету, але на розвиток міста з району за весь 2018 рік було виділено аж 0 грн.

Не знайшли фінансової підтримки усі наші проекти, зокрема, щодо покращення водопостачання: встановлення станції знезалізнення води, відновлення міських КНС та ВНС. За результатами останньої бюджетної сесії районної ради можна констатувати, що на 2019 рік з районного бюджету місто теж не отримає жодної копійки. І це при тому, що Боярка в районі за сумою відрахувань з міського до районного бюджету є другим після Вишневого платником ПДФО. Це яскравий приклад «вдячності» районної влади жителям міста за те, що Боярка виявила бажання піти в ОТГ.

Перед новим роком хочеться сказати  про плани та мрії. Я мрію про одне: щоб касаційна інстанція все ж таки ухвалила рішення на користь розвитку децентралізації та скасувала рішення двох попередніх інстанцій. І щоб навесні нам було призначено перші позачергові вибори до Боярської об’єднаної територіальної громади. Хоча я розумію, що попереду президентські і парламентські вибори і їм усім буде точно не до нас. Але раптом станеться таке диво! Хочу, щоб жителі відчули на собі, наскільки легше стане місту за відсутності тиску з боку районної ланки влади.